Символіка Білоцерківського району
Білоцерківський район було утворено в 1930 роді, його межі змінювалися упродовж десятиліть. Після об єднання з Узинським районом терени сучасної Білоцерківщини охоплюють заселений з найдавніших часів лісостеп у поріччі Росі та її притоків і частину давнього Перепетового поля - степу, екосистему якого було змінено в 20-30-і роки XX століття. Більша частина сучасного Білоцерківського району з середини XVI століття належала до округи Білоцерківського замку та була королівським маєтком, а з останньої чверті XVIII ст. - власністю графів Браницьких. Лише поселення, що розташовані в північно-східній частині району, здавна були переважно приватними маєтками.
Історія освіти Білоцерківщини
Історія освіти Білоцерківщини, як і всієї України, сягає глибини віків, часів давньої трипільської культури, поселення якої знайшли і дослідили археологи в нашому краї. Тоді осередком знань була сім'я.
Населені пункти Білоцерківського району
- Бакали
- Блощинці
- Бикова Гребля
- Чепиліївка
- Черкас
- Чмирівка
- Чупира
- Дрозди
- Фастівка
- Фесюри
- Фурси
- Гайок
- Глушки
- Глибічка
- Городище
- Іванівка
- Храпачі
- Клочки
- Коржівка
- Коженики
- Красне
- Людвинівка
- Макіївка
- Мала Антонівка
- Мала Сквирка
- Мала Вільшанка
- Матюші
- Мазепинці
- Межове
- Михайлівка
- Одноріг
- Олійникова Слобода
- Острійки
- Озерна
- Павлівка
- Піщана
- Поправка
- Потіївка
- Пилипча
- Розаліївка
- Щербаки
- Шкарівка
- Скребиші
- Сорокотяги
- Степок
- Сухоліси
- Сидори
- Тарасівка
- Терезине
- Томилівка
- Трушки
- Узин
- Василів
- Вербова
- Вільна Тарасівка
- Яблунівка
- Йосипівка
- Затиша
- Володимирівка
