Червневий світанок. З піднебесся
Ворог почав свій перший наліт.
Простий хлопчина з Заріччя
Пішов добровольцем на фронт.
Бій жаркий хилився надвечір.
Відбито десяток атак.
Простий хлопчина з Заріччя
В безсмертя зробив крок під танк

І в мінних полях і болотах,
У тріскучий мороз і дощі,
Проходи для танків, піхоти
Сапери повинні зробити.
Завжди у війни жорсткий норов.
Йшли безперервні бої.
Проходи відважних саперів
На Захід до перемоги вели.
Загиблим у воєнні роки
Вогонь на могилах горить.
З Росії сапер Воєводін
В землі України лежить.

Розвідка вдень і вночі
Спокою не дає ворогові.
Вона відвагою бездоганна
Приклад відваги - Подзигун.
У розвідці та атаці,
Як ураган нестримний,
І в рукопашній сутичці.
Як богатир відважний.

Не раз він зустрічався з смертю
У бою з нею один на один.
Живий, неушкоджений повертався,
Але все ж додавалося сивин.
Повітряного бою миті:
Маневри, атаки, таран
Всім цим володів без сумніву
Боєць-винищувач Пішкан.

В боях з ворогом дивізія Чапая
Стояла на смерть неприступною стіною.
Наполегливість, відвагу проявляючи,
Людмила показала характер бойовий.
Насправді там було, як пекло,
Косила смерть людей, вогонь палив броню.
Фашистів била снайпер Павліченко,
Як Анка з кулемета у громадянську війну.

Критичний момент настав -
Ворог попереду і за спиною.
І він кільце ворога прорвав
Вогнем, тараном і бронею.
І довів комбат нам всім
(Не побоюся такого слова),
Що він не пасинок в родині,
А Пасинок - танкіст від Бога.

Без штурмана немає удачі
В бою потрібен точний маршрут.
Нелегке це завдання -
Прораховувати все до секунд.

Бив точно і міцно фашистів,
Щоб горя не знала людина.
І бойовий шлях завершився
Парадом Перемоги на площі в Москві.

Нам слов'янські народи -
Споконвіку друзі.
Наш солдат не за нагороди
Ніс свободу в ті краї.
І за Шкарівку рідну,
За країну - край отчий свій він
Бив німців дочиста, Никоненко - наш герой!

Під градом куль він йшов в атаку
Де вирував смертельний свист
І вів солдат вперед в атаку
Він замполіт і комуніст.

Війні кінець. Все дихає миром.
Дихати легко і повітря чисте.
Залишився він для всіх прикладом
Він замполіт і комуніст.

Міхєєв - ротний командир.
Піхоти-матінки трудяга.
Ворогів він по-геройськи бив,
І вірний був своїй присязі.

Він вів вперед своїх солдат.
Хоча валила з ніг утома.
Шляху їм не було назад,
До нас та наближалася Перемога.

Він з перших днів війни на фронті
І гіркоту відступу пізнав.

Та що там говорити, в піхоті,

Під градом куль він життям ризикував,
У боях за Дніпро він став Героєм,

А попереду ще так багато битв.

Але в листопаді на бранному полі

Він в 32 Героєм і загинув.

Ворожі танки йшли, вогнем, виблискуючи.

Бився Мельниченко за свою країну.
Він в жорстокому бою, нехтуючи всім,

Бив прямою наводкою, пробивав броню.
Все змішалося докупи: сутінки, світанки.
Ось і Одер-річка, все горить у вогні.
І за рідний дім, за країну Рідну він

Упав смертю хоробрих на чужій землі.